Технічна Допомога проекту «Основний кредит для аграрної галузі – Україна» провела перший семінар «Як аграрію отримати гроші під час війни» із серії «Агробізнес під час війни». Всього на вебінарі були присутні 53 особи, серед яких представники асоціацій, аграрії та дорадники.
Не дивлячись на всі складнощі та ризики воєнного стану, за період від початку війни банки не припиняли кредитування підприємств аграрного сектору:
Всього за період війни видано біля 35 млрд грн кредитів (24.02 – кінець травня 2022 року)
- 17 млрд грн – на посівну кампанію під нульову ставку та кредитні гарантії
- більше 70 % підтримки фінансування посівної було надано держбанками
- більше ніж 13 тисяч сільськогосподарських позичальників отримало кредитну підтримку
Активно кредитували не менше 25-ти банків різної форми власності. При чому банки не тільки поновлювали угоди, укладені раніше, але й видавали нові кредитні ліміти.
Кредитні кошти надавались переважно на фінансування поточних потреб сільськогосподарських підприємств. Фінансування капітальних або інвестиційних витрат було суттєво обмежено відсутністю можливості довгострокового планування. Переважна більшість кредитів надана в рамках програм державної підтримки, що реалізуються через Фонд розвитку підприємництва. Більшість банків зберігали обережне ставлення до позичальників, віддаючи перевагу підтримці вже діючих позичальників. Розгляд проектів нових позичальників продовжували здебільшого Приватбанк, Укргазбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк.
За висновками Віталія Головачова, експерта Технічної Допомоги наявні тренди у кредитуванні аграрного сектору найближчим часом збережуться. Переважатиме кредитування обігових коштів, для ринку кредитування провідне значення матимуть банки державного сектору, програми державної підтримки збережуться і отримають розвиток. Ринкові механізми в умовах війни не є достатніми для стимулювання більш широкої кредитної підтримки.
Валерій Майборода, заступник виконавчого директора Фонду розвитку підприємництва розповів про роботу програм фонду під час війни. Фонд активно співпрацює з українськими банками і на сьогоднішній день має 42 банки-партнери. За період воєнного стану портфель Програми 5-7-9 збільшився на 28 млрд грн. Компоненти Програми 5-7-9 можна поєднувати з програмою Портфельних гарантій. Основними користувачами Програми 5-7-9 є підприємства аграрного сектору.
У березні 2022 року у Програму 5-7-9 були внесені важливі зміни:
– запроваджені нові компоненти “Підтримка посівної кампанії” та “Антивоєнний” з можливістю кредитування під 0% річних.
– на час дії воєнного стану було знято багато обмежень (зокрема, обмеження щодо участі в програмі компаній, власники яких є нерезидентами України, а також обмеження щодо загальної суми державної допомоги),
– збільшена максимальна сума фінансування з 50-ти до 60-ти млн грн.
Співпраця з сільгоспвиробниками відбувається не тільки в рамках «Підтримки посівної кампанії», але і за іншими компонентами: наприклад, за «Антикризовим» компонентом та компонентом «Рефінансування».
У рамках “Антивоєнного” компоненту можливе довгострокове фінансування на період до 5 років за ставкою 0% в період дії воєнного стану і 5% річних – після.
Важливим напрямом для довгострокового фінансування сільгоспвиробників є також програма «Доступний фінансовий лізинг», участь в який беруть як лізингові компанії, так і банки. Програма підтримки лізингу з боку Фонду може поєднуватись з програмами міжнародної допомоги.
Фонд також активно співпрацює з міжнародними фінансовими інститутами. Зокрема, на даний момент працюють програми міжнародної підтримки, зокрема, від банку KfW (Німеччина) на суму 150 млн євро.
За словами Тетяни Корнієнко, Директорки департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку другого тижня війни банк відновив роботу і за звичайними, і за кредитним операціями.
За ці три місяці банк отримав у двадцять разів більше заявок і клієнтського потоку. За цей період Банк видав майже 13 млрд грн нових кредитів, з них на 5,5 млрд грн аграрним підприємствам. Частка фінансування МСБ (за визначенням Банку клієнти з виручкою до 300 млн грн/рік) — 2,8 млрд грн, з них майже 2 млрд грн це клієнти мікро і малого бізнесу. Всього було профінансовано 574 клієнти МСБ (всі галузі), з них 530 агроМСБ. В основному фінансували переважно обіговий капітал (98%), лише 2% становили інвестиційні проекти (на купівлю обладнання, наприклад, сівалка чи трактор). У результаті Банк посів третє місце за обсягом фінансування аграрних підприємств серед усіх банків.
На піку навантаження працівники банку за 1-2 дні опрацьовували такі обсяги заявок, які раніше проходили за півмісяця-місяць. Аби знизити навантаження на працівників було виділено категорію невеликих запитів (до 5-6 млн) і значно спрощено вимоги і підходи до аналізу заявок. Зокрема, спростили підходи до застави та запровадили систему електронного документообігу — клієнти отримали змогу надати весь пакет документів в електронному вигляді з накладанням електронного підпису. В результаті це допомогло задовольнити більшість клієнтів.
У МСБ департаменті Банку біля 90% заявок в грошовому вимірі припадає на програму 5-7-9. У корпоративному департаменті ці частки менші.
Щодо портфельних гарантій від Держави: заявок клієнтів на кредитування під це забезпечення замість застави було в декілька разів більше за ліміт, наданий Банку. Тому ліміт був вичерпаний дуже швидко. У банку сподіваються, що отримають новий ліміт вже у червні чи липні.
Пані Тетяна виділила типові проблеми малих і середніх агровиробників, яким не вдається отримати кредит:
- репутаційні ризики: подекуди у позичальників (у самих підприємств і їх співвласників) є непогашені старі кредити, а це стоп-фактор для банку,
- звітність: нерідко підприємства не підтримують звітність на мінімально необхідному рівні,
- пакет документів: нерідко клієнти не знаходять часу і мотивації підготувати пакет необхідних документів,
- скупчення кредитних заявок: через сезонність агробізнесу банки стикаються зі скупченням кредитних заявок в короткий проміжок часу і не мають можливості оперативно їх обробити. Тому банки докладають зусиль для розподілення кредитних заявок більш рівномірно, щоб надавати кредитний ліміт заздалегідь.
Найкращі банківські продукти для клієнтів мікробізнесу на поповнення обігових коштів
- Продукт мікрокредитування в Банку. Рішення ухвалюється за один день. Ліміт до 1 млн грн, строк до 2 років. Цей продукт сумісний з програмою 5-7-9 для ФОПів, тому якщо бізнес оформлений на ФОП, можна розраховувати на компенсацію відсотків. Але з початком війни цей продукт був призупинений. Наразі Банк вивчає можливість відновити надання цього продукту
Продукт кредитування на поповнення обігових коштів. Розгляд заявки займає 4-5 днів. Є певний пакет документів, які необхідно зібрати. З початку війни по цьому продукту видавали малі кредити (від 200 тисяч ₴). На цей продукт був шалений попит через низку причин, серед яких і значно більший попит від клієнтів-позичальників інших банків, зокрема банків з іноземним капіталом.
Вікторія Федоришин, регіональна менеджерка управління агробізнесу Банку Львів у своєму виступі теж підтвердила значне зростання кількості заявок на отримання кредитів від аграрних підприємств у березні-квітні, яких було в рази більше, ніж минулого року, і працівники не встигали їх обробляти.
У банку головним завданням під час воєнного стану вважають забезпечення безперебійної роботи банку та обслуговування поточних клієнтів. Банк регіональний не обслуговує великі корпорації. Серед аграрних клієнтів банку 80% займається рослинництвом, 20% – тваринництвом та переробкою.
Найкраще у фінансуванні вже існуючих клієнтів допомагала програма «фінансовий ліміт». Це можливість отримати кошти аграрію тоді, коли йому це необхідно. Сума ліміту для аграрних клієнтів становить 20 млн грн. На початку війни банк призупинив фінансування за програмою Швидкі гроші, але зараз видає без застави до 500 тис грн. Найбільш популярним продуктом з початку війни серед аграріїв був 5-7-9 за участі держави (біля 90% усіх аграрних кредитів банку). Також у банку наголошують, що наразі діють різні програми для аграрних підприємств, зокрема, програма від українсько-німецького фонду та навіть грантові програми під вирощування певних культур, ознайомитися з якими можна на сайті установи.