Які можливості для залучення інвестицій з’явилися у малих та середніх аграрних підприємств
Українські малі та середні аграрні підприємства вже проєктують вартісні рішення на кілька років вперед. Адже наразі мають можливість використовувати довгострокові кредитні ресурси, про що раніше лише мріяли. Наприклад, проєкт Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) «Основний кредит для аграрної галузі — Україна» та українські банки-партнери пропонують найнижчі процентні ставки в Україні та довгострокове фінансування інвестиційних проєктів (до 10 років).
З метою поширення інформації про кредитні лінії ЄІБ та практичні результати вказаного проєкту влітку-восени 2021 року у низці міст України проходять спеціалізовані форуми за участю українських та іноземних фахівців. Аграрні експерти діляться досвідом та найкращими практиками з колегами та партнерами. Зокрема, в Одесі відбувся форум «Зернові 2021: зберігання та переробка», який зібрав представників аграрних компаній, елеваторного бізнесу, фахівців державних та банківських установ. Вони обговорили нюанси фінансування сільгоспсектору, нагальні проблеми вирощування, зберігання та переробки зернових, поділилися напрацюваннями та домовилися про співпрацю.
ЄІБ про “Основний кредит для аграрної галузі – Україна»
ЄІБ є кредитною установою Європейського Союзу. Важливими завданнями діяльності ЄІБ є сприяння розвитку економіки, створення робочих місць, просування принципів рівності та покращення рівня життя як мешканців ЄС, так і громадян інших країн.
Україна розпочала співпрацю з ЄІБ у 2007 році. У вересні 2016 року ВРУ було ратифіковано Фінансову угоду між Україною та ЄІБ, спрямовану на реалізацію проєкту «Основний кредит для аграрної галузі — Україна» (далі — Проєкт). У рамках Проєкту кредитні кошти обсягом 400 млн євро спрямовуються через українські комерційні банки на підтримку розвитку аграрного сектору економіки України (зернових та олійних культур, рибних господарств, у тому числі аквакультур).
На одеському форумі «Зернові 2021: зберігання та переробка» керівник проєкту «Технічна допомога на підтримку впровадження операції «Основний кредит для аграрної галузі — Україна» Штефан Розенов повідомив, що у 2021 році довгострокове кредитування надаватиметься на розвиток зрошення, елеваторних господарств та аквакультури. Пан Розеновпідкреслив, що запропоновані в рамках Проєкту фінансові інструменти дозволяють аграріям виробляти більш конкурентну та дружню до навколишнього середовища продукцію (зокрема, при будівництві елеваторів).
Головною метою Проєкту пан Розенов вважає формування кліматично оптимізованого сільського господарства (Climate-SmartAgriculture). Йдеться про стабільне підвищення продуктивності та доходів сільського господарства; адаптацію та підвищення стійкості до змін клімату; скорочення та подальшу ліквідацію викидів парникових газів. Завдяки впровадженню Climate-SmartAgriculture експерт прогнозує зростання врожайності сільгоспкультур приблизно на третину навіть на тлі таких негативних наслідків зміни клімату, як посуха, ерозія ґрунтів тощо.
Згідно з інформацією Олега Осаулюка, спеціаліста з розвитку бізнесу та підвищення потенціалу дорадництва проєкту «Основний кредит для аграрної галузі — Україна», за роки співпраці ЄІБ загалом інвестував в Україну понад 6,4 млрд євро. Серед партнерів банку великі аграрні компанії — «Астарта», МХП, «Нібулон», «Кернел», Agrofusion тощо. Кожна з них отримала кредитні продукти на десятки мільйонів євро. Водночас банк хоче надати доступ до сучасних фінансових інструментів малим та середнім фермерським господарствам. Наразі серед банків — партнерів Проєкту такі фінустанови, як Банк Альянс, банк Львів та МТБ Банк. Крім того, ще шістьбанків у процесі залучення до співпраці з ЄІБ, підключаються до Проєкту й лізингові компанії.
Банки-партнери проєкту про особливості кредитування аграріїв
За словами Дмитра Іожиці, керівника напрямку по роботі з факторингом відділу продажів і супроводу клієнтів МТБ Банку, фінустанова бере участь у Проєкті з грудня 2020 року. Серед головних переваг пропозиції МТБ Банку він назвав довготривалі терміни кредитування. Наприклад, кредити на поповнення оборотних коштів надаються на два-три роки, кредити на придбання обладнання — до 10 років. Обсяги кредитування агропідприємств у рамках Проєкту — від 50 000 до 5 млн євро.
Як повідомив Олег Дишкант, регіональний менеджер Південного регіону банку «Альянс», банківська установа є учасником Проєкту з липня 2020 року. За період співпраці Банк Альянс надав малим та середнім агрокомпаніям понад 11 млн євро. Здебільшого це довгострокові капітальні інвестиції в елеватори. Аграріїв приваблює період кредитування до 10 років і знижена на 1,5–2% вартість коштів у порівнянні з базовими банківськими програмами.
Загалом згідно з умовами Проєкту та специфічними вимогами з боку українських банків-партнерів можна перерахувати кілька основних критеріїв для потенційних позичальників (проєктів).
Бажаний позичальник — це зареєстрована в Україні компанія (виробник, переробник, транспортне або логістичне підприємство тощо), що успішно працює на ринку щонайменше один рік. Вона або прибуткова, або може обґрунтувати причини тимчасових труднощів (наприклад, вплив погодних умов, коронавірусу тощо).
Субпроєкти — програма, розроблена для інвестиційних потреб українського бізнесу (будівництво елеваторів, придбання зрошувальних технологій, впровадження або масштабування проєктів аквакультури тощо). Є можливість фінансувати оборотний капітал на строк не менше ніж двароки.
Документи — для оперативного попереднього аналізу заявник представляє свій баланс та звіт про результати фінансової діяльності за останні двароки та останній звітний період, а також інформацію про суму, тривалість та мету проєкту. Сільськогосподарські виробники також надають визначені статистичні форми за ті самі періоди. Для інвестиційних проєктів потребується власна участь позичальника на рівні приблизно 30%. Для проєктів вартістю понад 3 млн євро після попереднього аналізу необхідно надати бізнес-план.
Заявка — експерти технічної допомоги у Києві або регіонах проведуть попередню оцінку проєкту, нададуть інформацію про банки-партнери та проконсультують щодо подальших кроків.
Думки аграріїв
Під час форуму експерти та аграрії зійшлися на думці, що довгострокове фінансування ЄІБ дозволяє суттєво збільшити можливості реалізації нових елеваторних проєктів. Зокрема, на користь цього свідчать перші контракти з фермерами та господарствами Півдня України.
Генеральний директор «Інтерпроект GmbH» Іван Кунь розповів, що його компанія протягом одного року формує 10–20 проєктів, з яких елеваторні становлять близько половини. Будівництво елеватора розпочинається з огляду майданчика. Після врахування його особливостей йде оптимізація проєкту, прописується логічна послідовність усіх етапів та процесів. Подальше спорудження елеватора передбачає постійний контакт будівельника та проєктувальника. Серед найцікавіших реалізованих проєктів пан Кунь згадав елеватор компанії «Каргілл».
Комерційний директор компанії «Зернова Столиця» В’ячеслав Коваленко проінформував про можливості модульного елеватора. На його думку, такий елеватор — вдале рішення для фермера та альтернатива зерноочисному комплексу та складу. Модульний елеватор дозволяє гнучко реагувати на потреби очищення, сушіння та зберігання зерна. Фермер може звести будь-який модуль із запропонованих, причому будівельні витрати мінімізовані.
Сергій Курдицький, директор ТОВ «Перший кооперативний елеватор», повідомив, що кооператив, який він очолює, об’єднує вже 137 фермерів. За його спостереженнями, наразі в Україні вартість послуг на зберігання зерна не дозволяє окупити інвестиції за п’ять-сім років експлуатації. На елеваторному ринку існують лише дві рентабельні послуги: сушіння зерна та його перевалювання в порту для експорту. Тому й елеватори, щопрацюють для малих та середніх фермерів, поки відсутні. За висновком пана Курдицького, вихід у переході на модель довгострокового розвитку, зокрема завдяки фінансуванню терміном 6–10 років.
Доповідь Родіона Рибчинського, голови спілки «Борошномели України», була присвячена перспективам виробництва та експорту борошна. На запитання, чи варто інвестувати в переробку зерна, він відповів дещо ухильно: «Так, але…» Є кілька глобальних факторів, які варто враховувати: тенденції внутрішнього та зовнішнього ринків борошна, технологічне оснащення підприємства, можливість зменшення собівартості. Також слід звернути увагу на те, що виробництво борошна в Україні впродовж останніх років зменшується. Так, у 2016/2017 МР було вироблено 2,6 млн т зерна, а у 2020/2021 — 1,96 млн т.
Заступник генерального директора з економіки ДП «Куліндорівський КХП» Ігор Грищук агітував аграріїв бути давальцями та, наводячи практичні приклади співпраці з аграріями Півдня України, розповів про технологічні можливості підприємства.
Олексій Шангар, представник компанії «Агро-Темп» (продаж мобільних сушарок), розповів, що вже впродовж року співпрацює з ЄІБ через Банк Альянс. У межах проєкту кредит надається цільовим призначенням на постачання сільськогосподарської техніки та запасних частин, швидко формується потрібний пакет документів. Також аграрій наголосив на привабливості пільгових умов кредитування, які пропонує фінустанова.
Ситуація на ринку зернових
Як повідомив представник АТ «Аграрний Фонд» Володимир Глухов, наразі фондом акредитовані вісім вітчизняних страхових компаній. Згідно з програмою закупівлі врожаю на 2021/2022 МР буде авансовано до 80% вартості майбутнього врожаю (відсоткова ставка по гривні — 17%, по долару —11%).
Головний аналітик Agritel Олексій Єрьомін у прогнозах щодо цінової ситуації на глобальному ринку зернових був обережним. Він констатував, що у 2021/2022 МР головним тригером зростання цін на пшеницю стали ціни на міннеапольську пшеницю у США, які штовхають вгору й ціни на ячмінь. Різниця в ціні на продовольчу та фуражну пшеницю коливається у межах $11–12/т. Українські перспективи аналітик оцінив як досить привабливі. Очікуваний врожай пшениці —у межах 31,5–32 млн т. Головними експортними ринками для українського збіжжя залишаються Єгипет, Індонезія, Пакистан, Іран та Туреччина. Також прогнозуються відносно стабільні ціни на кукурудзу (очікуваний врожай на рівні 37,5 млн т). Водночас ціни на ячмінь продовжують зростання разом із цінами на пшеницю.
Підсумовуючи результати форуму, учасники зазначили, що серед головних факторів, які впливають на український ринок зернових, — старт ринку землі, криза COVID-19, що стимулює збільшення глобальних цін на зернові, та зростання уваги банківських установ до малих та середніх фермерів.
Джерело Landlord.ua