Уявлення про доволі високі кредитні ризики та вартість надання послуг, окрім інших обмежень, є досить поширеними перешкодами для фінансування сільськогосподарських ланцюгів доданої вартості. Ці бар’єри ускладнюють, а часом і унеможливлюють отримання позики для різних учасників ланцюжка доданої вартості. Це позбавляє можливості розвивати свій бізнес та нарощувати доходи. Очевидно, що традиційні банківські продукти не відповідають потребам малих та середніх підприємств (МСП) аграрного бізнесу.
Стівен Райт, старший експерт з питань аграрно-харчового фінансування та банківської діяльності
Аграрне фінансування ланцюжка доданої вартості (AФЛДВ) – це, мабуть, один із найбільш стійких та ефективних способів залучення до ланцюга виробників, що знаходяться нижче по ланцюгу доданої вартості. Окрім того, таке кредитування відзначається потенційною вигодою для значно більшої частки клієнтів банку. Розуміння структури, взаємозв’язків та рушіїв ланцюжка створення вартості у сільському господарстві може дати розуміння банку аграрного бізнесу та вигідно розширити свою присутність у певних сегментах ринку.
На відміну від звичайного прямого кредитування окремих учасників ланцюжка створення вартості, АФЛДВ характеризується комплексною оцінкою, розумінням всього ланцюга та використанням спеціально розроблених (адаптованих) фінансових продуктів. Замість простої оцінки кредитного ризику позичальника, АФЛДВ вимагає оцінки більш широкого ризику ланцюжка створення вартості. Таке фінансування часто надає перевагу об’єднанню окремих виробників та їх виробничого потенціалу через асоціації виробників, кооперативи та інші форми колективних підприємств, тим самим значно покращуючи їхній доступ до ринків диверсифікації та передачі ризиків. Це також призводить до економії від масштабу ринкових операцій та більшої переговорної сили для формування надійніших та вигідніших відносин з іншими учасниками ринку. Зосередившись на АФЛДВ, банки можуть розробити довгострокову стратегію зростання кредитування інших сегментів ринку та розширити запровадження банківських послуг. За допомогою АФЛДВ можна зменшити витрати та ризики, пропонуючи кошти для більш глибокого проникнення на ринки, які в іншому випадку можна втратити через адміністративні витрати банку та недостатність ресурсів.
Чому ланцюжок створення вартості має значення для банкірів?
Важливо розуміти деякі ключові моменти, які відрізняють ланцюжок доданої вартості від традиційних товарних систем або галузей:
- основна увага приділяється чистій доданій вартості;
- зв’язки між діяльністю (заходами) та учасниками відрізняються залежно від продукту, навіть якщо учасники однакові;
- існують різні типи ланцюжків створення вартості залежно від їх «рушіїв» та пов’язаних з ними управлінських відносин;
- розуміння системи виходить за межі фізичних потоків і включає інформаційні потоки.
Основна увага тут приділяється кредитуванню учасників у ланцюжку створення вартості, позикам, виданих на оборотний капітал, розвитку основних фондів, включаючи модернізацію та придбання виробничого обладнання (включаючи лізинг).
АФЛДВ вимагає розуміння та галузевих знань, аналізу грошових потоків між учасниками, динаміки та довгострокових зобов’язань, а також чіткої стратегії. Разом з тим АФЛДВ – це підхід, орієнтований на клієнтів, його завдання – структурувати фінанси з урахуванням потреб та ризиків клієнтів. Такий підхід може зменшити витрати та ризики, надати доступ до нових клієнтів, які інакше були б виключені з офіційних фінансових послуг. Хоча АФЛДВ може забезпечити доступ до фінансування для фермерів, постачальників та переробників, його цінність полягає у розумінні відносин між учасниками ланцюга та способу розподілу ризиків та вигод.
Розуміння природи відносин, транзакцій та ризиків ланцюжка доданої вартості банками та іншими постачальниками допомагає запропонувати послуги, які є менш ризикованими та дорогими, а також більш всеохоплюючими. Ланцюжок створення вартості, що добре функціонує, надає всім суб’єктам, включаючи постачальників фінансових послуг, доступ до інформації про поточні та майбутні тенденції на ринках.
Нерегулярність та нерівномірність руху сільськогосподарських грошових потоків вимагає чітких стратегій управління ризиками. Створення дизайну продукту потребує знання свого клієнта (KYC) та передбачає попереднє дослідження ринку. Це також потребує постійної уваги до відгуків клієнтів, навчання та адаптації продуктів до потреб клієнтів, включаючи навички для створення партнерських зв’язків у ланцюзі створення вартості.
Вріз (вікно)
Бізнес дорожчий землі та будівництва. Рух коштів (дані про тразакції) надійніші за фінансову звітність. Ян Даеонг, New Finance, жовтень 2013 року.
Моделі фінансування аграрної галузі можуть значно покращити взаємовідносини в ланцюжку створення вартості, підвищити продуктивність, дозволять ефективно управляти ризиками та розширити доступ до фінансування для учасників ланцюга.
Приклади моделей фінансування ланцюжка доданої вартості у сільському господарстві:
Модель №1
Повна взаємодія Банку з переробником / оптовиком, як якірною компанією. «Оптовий» кредит для якірної компанії, яка надає позики виробникам / постачальникам у їх ланцюгу поставок. Виробники продають сировину якірній компанії і отримують виручку на свої рахунки в Банку за вирахуванням відсотків за кредитом.
- Якірна компанія та виробники укладають контракт.
- Контракти передаються фінансовій установі – партнеру (Банку).
- Основна позика надається якірній компанії, яка нею керуватиме.
- Якірна компанія надає фінансування своїм постачальникам-виробникам.
- Виробники продають продукцію якірній компанії.
- Якірна компанія перераховує платежі за продукцію на рахунки виробників в Банку за мінусом узгоджених платежів за кредитом.
- Кошти доступні виробникам на їх банківських рахунках.
Додатково, як правило, спочатку необхідна технічна допомога для підтримки як якірної компанії, так і її постачальників-виробників.
Модель №2
Часткова взаємодія банку з якірною компанією. Банк-партнер надає позики безпосередньо виробникам у ланцюжку створення вартості на підставі контрактів з якірною компанією та після належної комплексної перевірки. Кошти від продажу товарів якірній компанії зараховуються на банківські рахунки виробників.
- Якірна компанія та виробники укладають контракти на постачання продукції.
- Дані про укладені контракти передаються Банку.
- Використовуючи контракти якірної компанії з виробниками як додаткове забезпечення («рухомий актив»), банк видає позики виробникам після належної перевірки.
- Виробники постачають продукцію якірній компанії згідно з контрактами.
- Виручка від продажу продукції перераховується на банківські рахунки виробників. Банк утримує чергові платежі згідно графіку погашення кредиту, після чого кошти доступні виробникам на їх банківських рахунках. Додаткові банківські послуги доступні виробникам, як от: депозити, розрахунково-касове обслуговування, інші кредитні продукти, тощо.
Виробники:
Переваги:
- Розширений доступ до фінансування.
- Платежі за кредитами прив’язані до виплат за поставлену продукцію
- Забезпечує зростання активів та доходів.
- Участь якірної компанії і її контракт з постачальником є додатковим забезпеченням для Банку.
- Покращення відносин з якірною компанією.
- Завдяки навчанню виробники підвищують свою кваліфікацію.
- Гнучкі умови фінансування, менші процентні ставки.
Зобов’язання:
- Офіційний контракт на постачання з якірною компанією.
- Формалізація ділових операцій, платежі тільки через банківський рахунок.
- Поглиблений моніторинг діяльності підприємства.
Якірна компанія:
Переваги:
- Очікується, що АФЛДВ збільшить обсяги виробництва, зміцнить відносини з постачальниками.
- Додатковий контроль якості.
- Отримане фінансування допомагає нівелювати вплив сезонності та наростити виробництво.
- Зміцнення відносин з постачальниками та підвищення лояльності клієнтів.
- Навчання інтегровано з виробником, що підвищує його кваліфікацію.
Зобов’язання
- Підписання угоди з банком.
- Укладання офіційної угоди з виробником.
- Передача Банку інформації про історію взаємовідносин з постачальниками для належного аналізу їх кредитоспроможності.
- Сприяння контролю за виплатою позики та постійний моніторинг ефективності використання коштів.
- Здійснення платежів при доставці через банківський рахунок.
- Забезпечення технічної підтримки та навчання виробників.
Банки:
Переваги
- Угода з якірною компанією та оцінювання ризиків дозволяють значно розширити коло претендентів на фінансування.
- Банк значно покращує інформаційний потік про позичальника завдяки ефективному контролю продажів.
- Урожай та відносини з постачальниками використовуються як застава («рухомий актив»).
- Покращення відносин з якірною компанією.
- Збільшується кількість нових банківських рахунків та можливостей для перехресного продажу послуг.
Зобов’язання
- Підписання угоди з якірною компанією.
- Обробка заявок на позику у партнерстві з якірною компанією.
- Документація позики та керування виплатами.
- Відкриття банківських рахунків для заявників.
- Управління позиками та підтримка зв’язку з якірною компанією.
Автори несуть повну відповідальність за зміст цього документа. Висловлені думки не обов’язково відображають точку зору Європейського Союзу чи Європейського Інвестиційного Банку.